Thought #474
Праця та експлуатаціяДемократія та спротив

«Бюрократична паперова війна замість людяності»: що правильно бачить китайський погляд на Німеччину – і чому наша відповідь – економіка спільного блага

На Reddit я натрапив на гілку, обговорення китайського автора на ім’я Ван Ціньмінь (Wang Qingmin). Ця гілка ґрунтується на статті, яка глибоко аналізує суспільні виклики Німеччини з погляду людини з Китаю. І цю статтю він уже раніше опублікував на Medium – платформі, яка підходить для довгих текстів і де читають глибше, ніж на Reddit. Reddit дуже швидкий, дуже гучний і радше поверховий. І Ван Ціньмінь опублікував свою статтю й на інших платформах, які приймають і публікують довгі тексти, зокрема його стаття вийшла і в Overton Magazin.

«Бюрократична паперова війна замість людяності»

І я думаю, у своєму аналізі він багато що побачив правильно. Тут я з ним абсолютно d’accord: наприклад, у тому, що ми в Німеччині збудували стіну з мови й бюрократії і тим самим запровадили класизм, який слугує для того, щоб фільтрувати людей. Тобто людей, які виросли не тут і які не мають певного рівня освіти – щонайменше атестата зрілості (Abitur), а краще диплома університету, – систематично дискримінують, треба сказати.

І він описує це як паперову війну, бюрократичну паперову війну замість людяності. І тут я з ним. Він наводить приклад: ми тижнями пересилаємо туди-сюди паперові листи, щоб записатися на прийом до установи або отримати просту банківську картку.

«Неймовірний бюрократичний пруський канцелярит, який, звісно, відлякує»

І ми використовуємо надто бюрократичну мову, яка, як мені здається, досі походить від пруської ієрархії. І щоб це проілюструвати, я записав кілька прикладів термінів, які людям доводиться перетравлювати й опановувати в повсякденні:

Наприклад, у нас є поняття Wiedereingliederung («повторне включення», реінтеграція). Це іменник із 19 – здається, 19, якщо я не збився з рахунку, – літер, дуже багато «e», три довгих «i»: Wie-der-ein-glie-de-rung. І в ньому закладено, як я вже згадував в іншому місці, що люди – це не люди, не особистості, а ланки ланцюга (Glieder einer Kette). І що як ланки вони не вільні вільно рухатися, а сидять у ланцюгу. І хто отримує Grundsicherung (базове соціальне забезпечення) – до речі, теж довгий іменник, який важко вимовити, – тобто хто отримує Grundsicherung і є клієнткою джобцентру, ту людину треба знову «включити»: назад. Назад у ряди, назад у пруський стрій (ins preußische Glied).

Пруська армія ж славилася своєю дисципліною. Пруссія вже тоді була дуже ефективною: запровадили пруську муштру, запровадили приписи, за якими люди мали поводитися як машини. І це, на жаль, досі є в нашій мові, а також у нашому способі мислення і в наших установах.

Або якщо людина – клієнтка джобцентру, то є поняття Nachweis der Eigenbemühungen («підтвердження власних зусиль»). Уже саме те, щоб вимовити це поняття, вивчити його, – величезна перешкода. Або в нас є поняття Bewerbungsunterlagen («документи для подання заявки на роботу»): якщо я не збився з рахунку, це 20 літер – справжній монстр. Або в нас є ще поняття на кшталт Leistungsanspruch («право на допомогу»), здається, 17 літер: «У вас немає права на допомогу. Право на допомогу має бути перевірене». Тобто все це неймовірний бюрократичний пруський канцелярит, який, звісно, відлякує.

Далі – Bildungsträger («організація-виконавець освітніх заходів»): це теж типово німецьке слово, його так просто нікому не поясниш і не перенесеш в іншу мову. І коли людина потрапляє до такої організації – бо якщо ти клієнтка джобцентру, у тебе гарантовано є досвід того, як тут діють ці організації, я міг би зараз заповнити цілі розділи, – то центральний елемент у цієї організації в Maßnahme («заході», обов’язковому курсі) – це лист присутності. Це найважливіше: ти маєш бути присутньою і по змозі не рипатися, не висловлюватися, бо якщо ти це зробиш, одразу дістають кийок: «Ви ж маєте знову включитися!» Будь ласкава повернутися в робочу колону.

«Дозволити цифрову комунікацію в усіх напрямках»

Тут наш китайський друг у будь-якому разі має рацію, тут я з ним. А що стосується цифровізації, то ми вже просунулися – зараз у Німеччині майже скрізь можна платити телефоном, або годинником, або карткою, тобто вже не готівкою, – але цього замало. Ми маємо стати швидшими і передусім об’єднати в мережу всі сфери й дозволити цифрову комунікацію в усіх напрямках. Зараз так: у цифровому вигляді я як громадянин частково можу спілкуватися в бік установи, але у зворотний бік установа знову надсилає мені листи. Я отримую від податкової за один день три листи, чотири листи – папір, величезні витрати.

І він має рацію ще в тому, коли каже, що люди дбають лише про свої власні повноваження і не бачать, що над ними є структури, які ми можемо змінити лише разом, – що кожен завжди показує на іншого й каже: «Я ж нічого не можу змінити», і тому я нічого не змінюю. А якби ми всі разом назвали те, що треба змінити, ми б просувалися набагато швидше.

«Нам потрібна економіка спільного блага із суспільним забезпеченням»

У чому ми зовсім не згодні з нашим китайським другом, – це його речення про те, що вільна демократична система не пропонує дієвих рішень проти негнучкості й безладу, – і те, що в питанні цифровізації він наводить Китай як приклад, не згадуючи темних сторін авторитарної цифрової держави стеження. Китайська модель у деяких аспектах, може, і рішення, але вона все-таки орієнтована на примус. Вона орієнтована на дискримінацію, вона орієнтована на страх, люди з меншин там просто не вільні – і це не наш підхід.

Нам потрібна економіка спільного блага (Gemeinwohl-Ökonomie) із суспільним забезпеченням (Daseinsvorsorge). Нам потрібні люди, які втілюють ідеї таких науковиць і науковців, як Майя Ґепель або Нейт Гейґенс. Уже є безліч розроблених рішень – тепер нам треба лише разом їх утілити. І тому ми також звернемося до нашого китайського друга й запитаємо його, що він думає про наші ідеї і про UNO.TEAM. І, звісно, ми подякуємо йому за його роботу, бо він уже дуже багато зробив. Зі своїм аналізом і своїми пропозиціями він принаймні частково на правильному шляху.

Показати перевірку фактів та джерела
Бюрократія
Канцелярит
Джобцентр
Цифровізація
Суспільне забезпечення
Економіка спільного блага
Демократія
Детектор дискусій
Подумати разом

Що ти візьмеш із собою з цієї думки?

Три шляхи звідси