Мої чотири робочі мови DE · EN / RU · UK: мова не відповідає за політичні рішення націй
Я хочу тут висловити, що ці чотири мови зараз мої робочі інструменти, мої чотири робочі мови, і німецька для мене – основна мова.
Мої чотири робочі мови
І так є приблизно з 2022 року, бо в роки до цього я справді майже виключно спілкувався англійською, а також думав і писав. Тобто всі мої електронні листи, всі мої повідомлення я писав англійською, бо так було набагато швидше, і англійська в мене тоді ще була на першому місці, і я майже виключно англійською функціонував і діяв.
Це змінилося через загарбницьку війну Росії
Це змінилося через загарбницьку війну Росії, бо відтоді я багато маю справу з українськими біженцями, а вони, своєю чергою, передусім використовують російську, і я хочу тут сказати: мова не відповідає за політичні рішення націй. Якби ми забороняли мову чи, точніше, карали її, то німецька взагалі не мала б більше права на існування після того, що скоїли нацисти.
Мова не відповідає за політичні рішення націй
Тому російська й далі дуже важлива мова, якою ж користуються й люди, які якраз не згодні з путінським режимом. І після Путіна знову буде нове покоління російськомовних людей, які збудують щось нове. Тому неправильно карати людей за те, що вони користуються російською мовою.
Водночас українській нації вдалося
Водночас українській нації вдалося зупинити занепад і зникнення своєї мови. Так, знову дати зрости кількості мовців і користувачок української, і знову з’являється більше контенту, більше матеріалів, мабуть, і більше книжок українською. І тому я вважаю тільки справедливим, що ми публікуємо й українську версію.
Між ними багато відтінків сірого
Додаткові думки до останньої теми – про роль мови в контексті політичних і передусім геополітичних рішень. Я знаю, що зараз в Україні надають великого значення тому, щоб люди говорили передусім українською. І, на мою думку, це має як позитивні, так і негативні наслідки, як і дуже багато чого в житті. Рідко буває так, що є тільки чорне й біле. Між ними багато відтінків сірого.
З одного боку, я думаю, дуже важливо, щоб українську мову й далі плекали, розвивали та захищали, і щоб проти русифікації, яка хвилями прокочувалася українською впродовж багатьох століть, починаючи з Російської імперії, був захист – захист від русифікації, а отже, від асиміляції.
Важливо, щоб у нас було розмаїття
Важливо, щоб у нас було розмаїття, щоб у нас була різноманітність, щоб не було однієї одноманітної каші, і щодо мови теж, бо це означає конформізм. А конформізм – основна передумова для функціонування диктатури й зрештою і фашизму. І ми бачимо це в авторитарних режимах по всьому світу. Якщо подивитися на Китай, там теж запроваджено жорстоку політику однієї мови. Тільки мандаринську визнають важливою мовою, і той, хто не володіє мандаринською, має мало шансів у суспільстві. Кантонську й усі ті багато сотень мов чи десятки мов, якими на території китайської держави насправді ще говорять, систематично придушують із метою їх асимілювати чи витіснити. І тому важливо, що Україна запровадила політику, яка веде до того, що українська захищена й може процвітати, може розвиватися далі, що з’являється нове покоління носійок української мови.
Було співіснування обох мов
Водночас українкам і українцям варто пам’ятати й про те, що від часу своєї незалежності вони довгий час приймали обидві мови чи насправді три мови паралельно, поруч одна з одною. Це була реальність на телебаченні, я сам це пережив улітку, яке проводив у Києві: як я вже згадував, у телешоу ведуча говорить українською, а гості відповідають або українською, або російською. Тобто було співіснування обох мов, і в багатьох родинах це теж було реальністю, можливо, і у фірмах. Тепер усе це, наскільки я можу судити звідси, посилилося в тому сенсі, що людей, які зараз говорять російською, дискримінують чи, точніше, вони мають менше шансів. І це, своєю чергою, я вважаю контрпродуктивним, бо люди мають самі вирішувати, яка мова для них рідна. А державна мова, офіційна мова медіа, мова публічного життя в Україні й так від часу незалежності – українська, і це ж приймають усі українки й українці.
І за часів націонал-соціалізму – мова спротиву
І якщо перенести це на німецьку, то зрештою це означало б, що німецька після 45-го насправді не мала б більше права на існування, бо німецька була мовою фашистів і нацистів, які скоїли найстрашніші злочини, які людству доти доводилося зносити. Але водночас німецька й за часів націонал-соціалізму була мовою спротиву: мовою «Білої троянди», мовою таких людей, як Ернст Тельман, і багатьох інших борців і борчинь спротиву, які виступили проти фашизму й пожертвували своїм життям. Книжку Анни Зегерс «Сьомий хрест», у якій вона описує боротьбу Георга, було опубліковано німецькою.
Так, на мою думку, розвивається мова
І німецька, на мою думку, пережила дуже позитивний розвиток, розширення й збагачення, передусім і від часу об’єднання Німеччини, і передусім відтоді, як інтернетом користуються люди і він загальнодоступний. Бо німецька, а отже, і німці, на відміну, наприклад, від французів, мають дуже відкриту політику щодо своєї мови. Наприклад, ми один до одного перейняли тисячі слів з англійської, їх онімечили, і тепер вони офіційно входять до німецького словника. До них належать, наприклад, такі слова, як Browser. Для слова Browser немає німецького відповідника. Surfen, E-Mail, Cloud і так далі. Неймовірний скарб так званих запозичень, які просто онімечили й які тепер офіційно німецькі, і так, на мою думку, розвивається мова.
Багато слів покоління альфа я дізнався від підлітків з України, коли з травня 2022 до початку 2024 року працював учителем інтеграції (Integrationslehrkraft) у гімназії Am Palmengarten. Наприклад, «Ok» (вимовляється як один склад), «Cringe».
Es ergibt Sinn чи es macht Sinn
Я ж можу говорити німецькою й водночас використовувати англійські слова, якщо це має сенс. І тут я, до речі, підходжу до цікавого моменту: зворот, чи вираз, «Es macht doch keinen Sinn» або «Es macht Sinn» [«це не має сенсу» / «це має сенс»] здається мені дещо дивним, бо він спрощений із первісної версії, це спрощення, скорочення, можливо, первісної версії, якою я її знаю, а саме «Es ergibt Sinn» або «Es ergibt keinen Sinn». І відтоді як ми дивимося американські серіали, з «Es ergibt keinen Sinn» вийшла американізована версія, чи версія, запозичена з американської, «It makes sense», «Es macht Sinn». І це, своєю чергою, мені сумно й шкода, бо нове покоління, мабуть, уже навіть не знає, що первісний вираз – «Es ergibt keinen Sinn» або «Es ergibt Sinn».
І таких, на мою думку, не дуже вдалих прикладів того, як розвивалася німецька, є ще цілий ряд. До них належить і «Komm mal runter» [дослівно: «спустися-но»]. В англійській оригінал – «Calm down», C-A-L-M. А «calm» означає заспокоїтися, «Beruhige dich», а не «Komm runter». Так, «Calm down» – це такий дешевий варіант один до одного, де просто переклали й просто перейняли те, що звучить схоже. Так не мусить бути, треба розглядати кожен окремий випадок.
Дати їй простір рости й процвітати
Але що я хочу цим сказати, головна думка, яку я хочу тут донести: мові треба давати простір рости й процвітати, незалежно від рішень її нинішнього політичного керівництва.
І місто Лейпциг, і передусім платформа Afeefa
І місто Лейпциг, і передусім платформа Afeefa пропонують на своїх сайтах дуже збалансовану й інклюзивну палітру мов, зокрема українську та російську поруч, бо й майбутні покоління українок і українців спілкуватимуться між собою.
Бо в українській є й звуки, які не палаталізовані
Я помітив, що людям, для яких українська теж рідна мова поряд із російською, легше даються німецька вимова й вимова в англійській, бо в українській є й звуки, які не палаталізовані, тоді як російська, як правило, дуже сильно палаталізована, і це часто чути, бо в німецькій палаталізації немає, і в англійській теж. Тому людям, які говорять і українською – чи як першою рідною мовою, чи як другою рідною, чи взагалі як мовою, – як правило, легше вчити мови, у яких немає палаталізації.
Відповідь українською
Мені здається дуже цікавим, що одна українська знайома після прочитання української версії цієї статті відповіла українською. Раніше я цього не до кінця усвідомлював, бо завжди спілкувався з нею російською. І я сам теж хочу більше вчити українську мову. Вона дозволила мені анонімно поділитися тут її прямою мовою:
«Стаття хороша, але я тобі скажу, що на прикладі багатьох моїх друзів і знайомих, які лишилися і лишаються в Україні всі ці роки війни, вони принципово перейшли на українську мову, і навіть чути нічого не хочуть щодо російської мови. Це через те, що і досі активна фаза війни і у всіх болить це питання. Хоча я сама завжди розмовляла російською мовою, і майже всі українці, яких я зустрічаю тут (у Німеччині), теж спілкуються російською мовою… проте більшість тих, хто зараз в Україні, дуже змінили своє ставлення до російської мови. Але я розумію, що через ту ж історію між нашими країнами, у Німеччині легше знайти щось російськомовне, аніж україномовне. І особисто я це не заперечую…
Мені приємно знати, що ти розумієш багато речей так, як вони є насправді. Тому що, на жаль, зараз багато є людей, які або не до кінця розуміють певні речі, або просто не хочуть в цьому розбиратися, бо так простіше. Десь щось почув, не перевірив інформацію і на цьому вже склав певний висновок. Але це життя, і кожен сам робить свій вибір. Думаючих людей стає дедалі все менше, на жаль».