Потік думок замість шаблону: від дилеми з Cityflitzer через Нейта Гейґенса до подвійного значення слів «humanity» і «agency»

Ітерації: як ми думаємо насправді

І я вважаю, що нам варто попрацювати й над форматом думок загалом. Я маю на увазі не стільки технічний бік, хоча й він відіграє роль, як ми це потім реалізуємо, – а радше зміст. У мене дуже часто бувають думки, які спершу ще не готові як текст, як есе, але в яких, як мені здається, однаково є цінність – передусім саме тому, що ми так думаємо. Охоче повторюся.

До речі, я помітив, що навіть дуже витончені, добре освічені й начитані люди все ж по-справжньому глибоко розбираються у відносно обмеженому колі тем. Візьмімо, наприклад, Нейта Гейґенса: я б назвав Нейта людиною з освітою вище середнього, яка створила й опублікувала неймовірно багато матеріалу та контенту на своїй платформі The Great Simplification. Серед іншого він регулярно публікує різні формати – свої короткі тексти, свої короткі відео, регулярно виходить Frankly, і в кожному Frankly є нова думка, є додана цінність. І все ж багато з того, що він каже, – повторення вже сказаного. У кожному повторенні є щось нове, але багато що, якщо хочете, перероблено наново. Тобто в нас є iterations – ітерації.

І так, на мою думку, влаштоване й програмування. Коли я дивлюся, як працює Claude, це знову й знову повторення, знову й знову цикли. Знову й знову Claude заходить у код, щось змінює, документує, перевіряє – ці перевірки дуже важливі: під час кожного нового прогону, перед кожним новим деплоєм Claude зараз робить близько 14 000 (сьогодні понад 15 000) перевірок.

І коли я аналізую, як я думаю, я теж, як кажуть, перескакую з п'ятого на десяте. І за це мене часто критикували в моєму оточенні. Багато людей, які мене знають, які мені близькі, часто казали: «Гей, ти відволікаєшся, давай до суті, я вже не встигаю за тобою, це вже забагато, або це взагалі не стосується справи – або ти просто базікаєш». Почасти це були дуже болючі зауваження, бо надходили вони, звісно, від людей, яких я добре знаю. Але я думаю, що дуже важливо розуміти, як ми думаємо, і не змушувати себе постійно говорити по суті, структуровано й зв'язно, а іноді просто дозволити нашому train of thoughts, потоку думок, іти своїм ходом і подивитися, куди нас приведе ця подорож, куди приведе потік думок, куди нас приведуть наші думки.

Дилема з Cityflitzer

Ось, наприклад, у мене зараз спонтанно з'явилася така думка: дружина написала мені, що вона зараз на внутрішньому корпоративному навчанні, яке триватиме приблизно до 15-ї години. А потім я маю – і з радістю це зроблю – відвезти її на реабілітацію, і для цього мені потрібен Cityflitzer, авто каршерингу. І коли вона нагадала, щоб я забронював Cityflitzer якнайраніше, аби вона точно встигла на реабілітацію до 16-ї години, мені спонтанно спала на думку ідея запитати Claude або Gemini, як найкраще логістично поєднати справи, бо я ще хочу здати порожню тару в Kaufland і для цього теж потрібен Cityflitzer.

І я подумав: може, цікаво запитати ШІ, який варіант найефективніший, – забронювати Cityflitzer трохи раніше й спершу завантажити тільки пляшки, потім відвезти дружину на реабілітацію, а поки вона там, переїхати на Cityflitzer від реабілітаційного центру до Kaufland, здати тару, потім поставити авто, завершити поїздку, почекати півтори години й забронювати новий Cityflitzer. Варіантів тут напевно тисяча – але потім я, звісно, дуже швидко зрозумів, що це був би абсолютний перебір і повна нісенітниця – турбувати заради цього ШІ, бо, по-перше, я, звісно, і сам можу таке продумати, а по-друге, не все треба оптимізувати, і я б перестарався.

Але цей приклад показує, що ми схильні – що ми за своєю природою досі сформовані еволюцією, імовірно, нашою еволюційною історією, – поводитися зі своїми ресурсами якнайефективніше, а отже, звісно, і зі своєю енергією. А найбільшу частку нашої енергії споживає мозок, і тому мій імпульс був запитати ШІ, як найкраще спланувати цей міні-маршрут на Cityflitzer. Це, звісно, смішно, але мені це цікаво, і я думаю, що в інших людей бувають схожі думки і вони, імовірно, не усвідомлюють, що саме такі думки дуже цінні, бо вони показують, як влаштовані люди, а не як працює ШІ. Як працює ШІ – це ми бачимо зараз, можемо спостерігати щодня. Питання в іншому: який вплив ШІ має на поведінку людей? І про це поки що дуже мало інформації. Тому тим важливіше супроводжувати людей і давати їм імпульс сказати: «Гей, я теж починаю викладати свої думки в мережу, щоб інші люди могли їх читати і ми разом могли творити щось нове».

Humanity: людство й людяність

Я помітив, що в багатьох англійських слів, звісно, кілька значень – це відомо. Але якщо взяти, наприклад, іменник humanity, який є важливою частиною нашого гасла, нашого лейтмотиву – «Humanity at her best», – то в німецькій ми знаходимо, що humanity означає, з одного боку, Menschlichkeit (людяність), а з другого – Menschheit (людство). Мені це здається дуже цікавим.

Мені одразу спадає на думку пісня Удо Лінденберґа – разом із Сідо, здається, з німецьким репером, – і там є рядок про те, що людство ніби стає дедалі більшим, а людяності бракує. І саме ця гра слів, цей аспект двох різних значень іменника humanity там і висвітлюється – у німецьких відповідниках Menschlichkeit і Menschheit.

І це, на мою думку, теж цікаво: з одного боку, нам потрібно більше людяності й знову більше спільності – Нейт Гейґенс називає це суперорганізмом (the Superorganism). І водночас він зазначає, що ми, сформовані еволюцією, звісно, досі мислимо племенами: діємо передусім у невеликих групах і бачимо себе так – наша група й інші, «ми і вони». А в U2 є пісня й рядок: «There is no them, there’s only us», і ту саму думку U2 ще раз розвивають у новішій пісні. Думка в тому, що ми лише один вид і що людських рас немає, є тільки цей один вид. Англійською кажуть race і мають на увазі, можливо, етнічну групу, але в німецькій – через нашу історію – ми дуже обережні зі словом «раса» і кажемо: біологічно людських рас не існує, як існують породи собак; у німецькій є тільки вид Homo sapiens.

Agency: агенція і здатність діяти

І ще раз повернімося до подвійного значення іменника humanity: щось схоже ми бачимо й в англійського іменника agency. Думаю, багато німців знають слово agency, можливо, з ЦРУ (Central Intelligence Agency) і перекладають його німецькою як Agentur. Тобто агенція – це бюро, організація, фірма: наприклад, вебагенція, рекламна агенція чи навіть Агенція з питань праці. І в німецькій ми, як правило, завжди маємо на увазі організацію, фірму, установу чи відомство.

Але в англійській у agency є друге важливе значення – здатність думати, здатність діяти (Does a system have agency?). І багато німців, мені здається, цього не бачать – цього другого значення, яке важливе, коли ми говоримо про агентів. Ми всі знаємо агентів 007, спецагентів, агентів ФБР і ЦРУ. Але тепер, у контексті ШІ, агент означає: це piece of software, програма, і ця модель, ця система має agency. І Юваль Ной Харарі каже, що agency в цьому контексті означає, що ця програма, ця ШІ-система самостійно ухвалює рішення й може аналізувати та оцінювати різні варіанти, – а це, звісно, щось нове.

1000 думок – і запрошення

Тож це знову train of thoughts, потік думок, і його, можливо, не так просто класифікувати, але це просто мої думки, якими я тут ділюся, і, можливо, це знову просто щоденник, журналінг. Адже взагалі-то проєкт називається «1000 Thoughts», але насправді те, що ми реалізували досі, – це 450, 451 текст, і в них безліч думок: у кожному моєму тексті 10, 20, 30, 40, 50 думок. Тобто, строго кажучи, я вже досяг своєї мети, бо вже висловив і поширив понад 1000 думок у цих 450 чи 451 записах. І я сподіваюся, що Google та інші якнайшвидше добре проіндексують ці думки, щоб їх читали й інші люди – біологічні істоти, – і, можливо, надихнулися, а можливо, й ні, але, можливо, відгукнулися й у відповідь поділилися зі мною своїми думками, щоб у нас вийшов діалог, а в ідеалі не лише діалог, а й дискусія, обмін, дебати.